Лев Раабен

Лев Миколайович Раабен — видатний радянський музикознавець, педагог та дослідник. Він народився в родині інженера Миколи фон Францевича Раабена, який походив зі старовинного шведського дворянського роду, що перейшов на російську службу ще в петровські часи. Свій шлях у музиці він розпочав у Ленінградській консерваторії, до якої вступив у 1935 році та яку закінчив у 1940 році по класу скрипки.

Після завершення війни Раабен продовжив навчання в аспірантурі альма-матер під науковим керівництвом Б. А. Струве. У 1948 році він успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Інструментальний ансамбль у російській музиці». Його наукова кар'єра стрімко розвивалася: у 1968 році він здобув ступінь доктора мистецтвознавства, а в 1972 році отримав звання професора кафедри скрипки та альта Ленінградської консерваторії.

Протягом трьох десятиліть Лев Раабен очолював сектор музики Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії імені М. К. Черкасова. За своє життя він опублікував понад 140 дослідницьких праць, що охоплюють широкий спектр тем: від теорії диригування та історії музики до смичкового виконавства та аналізу композиторської творчості XX століття.

Серед його численних публікацій особливе місце посідають фундаментальні роботи з історії інструментального мистецтва. До його доробку належать книги про скрипкові та віолончельні твори П. І. Чайковського, дослідження про видатних скрипалів Леопольда Ауера та Мирона Полякіна, а також узагальнюючі праці про радянський інструментальний концерт та камерно-інструментальну музику.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.