Левко Ревуцький

Левко Миколайович Ревуцький — видатний український радянський композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Він був удостоєний звань Героя Соціалістичної Праці (1969) та Народного артиста СРСР (1944), а також став лауреатом Сталінської премії другого ступеня та Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка. Його творчість та педагогічна діяльність мали значний вплив на розвиток української музичної культури XX століття.

Народився майбутній композитор у селі Іржавець (нині Чернігівська область) у інтелігентній родині: батько мав гарний бас, а мати грала на фортепіано та володіла іноземними мовами. Музичні здібності Левка проявилися дуже рано — вже у п'ять років він навчився грати на фортепіано. Професійну освіту здобував у Києві, навчаючись одночасно в університеті та консерваторії, яку закінчив у 1916 році по класу композиції у Р. Глієра та фортепіано у Г. Ходоровського.

Значну частину життя Ревуцький присвятив викладанню. З 1924 року він працював у Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, а з 1934 по 1960 рік був професором Київської консерваторії. Серед його вихованців — плеяда відомих українських композиторів, зокрема брати Георгій та Платон Майбороди, В. Гомоляка, М. Дремлюга, А. Філіпенко та інші. Під час Другої світової війни перебував в евакуації у Ташкенті, де очолював кафедру історії та теорії музики.

Творча спадщина композитора включає дві симфонії, концерт для фортепіано з оркестром, кантату-поему «Хустина», численні хорові твори, романси та обробки народних пісень. Важливим внеском стала підготовка повного зібрання творів Миколи Лисенка та фундаментальна редакція його опери «Тарас Бульба». Життя митця не обійшлося без трагедій: у роки репресій він був змушений знищити частину свого архіву, а в 1951 році, після ідеологічного тиску, знищив свою Третю симфонію.

Левко Ревуцький вів активну громадську діяльність, обирався депутатом Верховної Ради УРСР та протягом кількох років очолював Спілку композиторів України. Помер 30 березня 1977 року в Києві, похований на Байковому кладовищі. Його ім'ям названо вулиці, музичні школи, хорову капелу та музичне училище в Чернігові, а в рідному селі діє музей братів Ревуцьких.

Connections

This figure has 4 connections in the art history graph.