Луї Аббіате

Луї Аббіате (Людвиг Едуардович Аббіате) — французький віолончеліст, педагог та композитор. Народився 4 січня 1866 року в Монте-Карло. Початкову музичну освіту здобув у Турині, навчаючись гри на фортепіано під керівництвом К. Казелли. У 1886 році закінчив Паризьку консерваторію по класу віолончелі у викладача Жюля Дельсара. У період з 1891 по 1894 рік працював концертмейстером групи віолончелей в оркестрі Опера-Комік, а також активно гастролював країнами Європи як соліст та ансамбліст, виступаючи на сценах провідних театрів, зокрема «Ла Скала».

Значний етап кар'єри музиканта був пов'язаний з Російською імперією, яку він вперше відвідав у 1899 році. Протягом 1911—1919 років Аббіате обіймав посаду професора Петербурзької консерваторії, де серед його учнів був Лев Сейдель. У 1911 році він також увійшов до складу журі першого в Росії конкурсу віолончелістів. Раніше, у 1900—1901 роках, виступав у складі фортепіанного тріо разом з Андре Блохом та Жюлем Пеннекеном. З 1920 року очолював Школу музики в Монако.

Луї Аббіате відомий також як композитор та автор навчальних матеріалів. У 1900 році він опублікував підручник гри на віолончелі. Його творчий доробок включає концерт для віолончелі з оркестром (1895), «Італійський концерт» для фортепіано з оркестром (1922), «Великий симфонічний етюд», 6 прелюдій і фуг, сюїти, а також каденції до концертів Боккеріні, Гайдна та Шумана. Виконавська манера Аббіате вирізнялася віртуозним блиском, за що сучасники називали його «Паганіні віолончелі», а також чистотою інтонування та вишуканим фразуванням. Музикант пішов з життя у місті Ванс (Франція).

Connections

This figure has 3 connections in the art history graph.