Луї Плайді

Луї Плайді (нім. Louis Plaidy; 28 листопада 1810, Вермсдорф — 3 березня 1874, Гримма) — німецький піаніст і музичний педагог, відомий передусім як викладач Лейпцизької консерваторії та автор впливових методичних праць для фортепіано.

Був учнем Альбрехта Агте. На початку кар’єри виступав у Дрездені як скрипаль, а 1831 року вирушив до Лейпцига, щоб удосконалити свою виконавську майстерність і розвинутися в музичному середовищі міста.

У 1843 році, на запрошення Фелікса Мендельсона, розпочав викладання в Лейпцизькій консерваторії. На цій посаді Плайді працював до 1865 року, сформувавши коло учнів, серед яких були як німецькі, так і численні іноземні студенти, що приїздили навчатися до Лейпцига.

Серед його учнів називають Артура Саллівана, Дадлі Бака та інших. Едвард Гріг також навчався в Плайді, однак гостро розходився з ним у смаках та інтересах: на думку Гріга, Плайді був прямолінійним педантом і слабким виконавцем, тому композитор на власне прохання був переведений до класу Ернста Фердинанда Венцеля.

Водночас низка учнів згадувала Плайді в позитивному світлі. Клара Кетлін Роджерс описувала його як милого й добросердечного наставника, а вдячним учнем був і англійський піаніст та композитор Джон Френсіс Барнетт.

Плайді залишив по собі педагогічну спадщину у вигляді методичних видань, зокрема посібника «Технічні вправи для фортепіанної гри» (нім. Technische Studien fuer das Pianofortespiel) та книги більш вільного змісту «Учитель фортепіано» (нім. Der Clavierlehrer), які відображають його підхід до фортепіанної техніки й навчання.

Connections

This figure has 5 connections in the art history graph.