Луїджі Річчі

Луїджі Річчі — італійський композитор першої половини ХІХ століття, автор опер, старший брат Федеріко Річчі. Народився 8 липня 1805 року в Неаполі, навчався в консерваторії Сан-Себастьяно у Джованні Фурно та Ніколо Цингареллі. Свою першу оперу L’impresario in angustie він склав у 1823 році, ще будучи студентом. Найбільший успіх прийшов після постановок Chiara di Rosembergh (1831, Мілан) і Un’avventura di Scaramuccia (1834), що прославили його в Європі. З 1835 року він співпрацював з братом у створенні опер.

Після невдачі з постановкою Le nozze di Figaro у 1838 році та внаслідок розкішного способу життя він опинився у фінансовій скруті. Через це Річчі прийняв посаду капельмейстера в соборі Сан-Джусто в Трієсті та викладача клавесина в Театро-Гранде, що супроводжувалося семирічною перервою у створенні опер. У цей час він також почав виступати як диригент і згодом диригував світовою прем’єрою Il corsaro Джузеппе Верді.

Закохавшись у близнючок Франциску та Людмилу Штольц, він створив для них оперу La solitaria delle Asturie, яка була поставлена в Одесі у 1845 році. Після повернення до Трієста він одружився з Людмилою Штольц. У наступні роки Річчі написав ще кілька добре прийнятих опер, серед яких L’amante di richiamo (1846) та Il birraio di Preston (1847), а також твори пізнішого періоду, зокрема La festa di Piedigrotta (1852) і Il diavolo a quattro (1859). Його творча спадщина включає понад 30 опер.

Повернувшись до творчості після перерви, він створив шедевр Crispino e la comare (1850), який вважають однією з найкращих італійських опер-буфф свого часу і його найуспішнішою співпрацею з братом, у якій більшу частину матеріалу написав саме Луїджі.

У 1859 році Річчі захворів на психічну недугу, останні місяці провів у лікарні в Празі, де й помер 31 грудня 1859 року. Він похований на празькому цвинтарі Ольшани. Його дочка Лелла Річчі (1850–1871) стала оперною співачкою, а син Луїджі Річчі-Штольц (1852–1906), народжений від Франциски Штольц, — композитором.

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.