Мануель Саумель

Мануель Саумель Робредо був видатним кубинським композитором, органістом, піаністом і музичним критиком, якого вважають засновником національної музичної школи Куби. Народжений 17 квітня 1817 року в Гавані в дуже бідній креольській родині, він рано виявив музичні здібності та розпочав систематичне навчання. У процесі здобуття освіти Саумель вивчав фортепіано під керівництвом Едельмана, а гармонію, інструментовку, контрапункт і фугу опановував у Маурісіо Пайка.

Через скрутне матеріальне становище він був змушений поєднувати навчання з роботою: давав уроки музики, працював тапером на світських танцювальних вечорах у домах аристократів, а також писав музичні рецензії під псевдонімом Ель Тимбалеро. Попри труднощі, Саумель рано виявив прагнення створити власний національний музичний стиль, звертаючись до кубинського фольклору та місцевих сюжетів. Уже у 1839 році, у двадцять два роки, він задумав створення кубинської національної опери, подібної до “Життя за царя” Михайла Глінки, хоча цей амбітний задум так і не був реалізований.

Найважливішою частиною творчої спадщини композитора стали понад 50 контрдансів — коротких фортепіанних творів, заснованих на ритмах і характерних інтонаціях народної музики Куби. Саме ці твори принесли йому славу “батька кубинської музики”, а також заклали фундамент для подальшого розвитку національної композиторської школи. Окремі вокальні та інструментальні твори, такі як “Ave Maria” для голосу й оркестру, “Молитва” для сопрано та органа чи “Ідилія” для скрипки й фортепіано, відомі сьогодні здебільшого лише спеціалістам.

Мелодична та ритмічна винахідливість Саумеля була надзвичайно високою: жоден із його численних контрдансів не повторював інший, що свідчить про його унікальний творчий стиль і тонке розуміння національних музичних традицій. Мануель Саумель Робредо помер 14 серпня 1870 року в Гавані, залишивши по собі значну спадщину, яка продовжує впливати на розвиток кубинської музики.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.