Міхал Огінський

Міхал Клеофас Огінський — польсько-литовський князь, дипломат, державний діяч та композитор-аматор, відомий циклом із 24 полонезів, серед яких найзнаменитіший — «Прощання з Батьківщиною». Виріс у високоосвіченій шляхетській родині, навчався у Осипа Козловського та Джованні Джорновики, а пізніше вдосконалювався в Італії під керівництвом Дж. Б. Віотті та П. Байо.

Політичну діяльність розпочав у 1789 році; представляв Річ Посполиту в Нідерландах і Великій Британії, був казначеєм Великого князівства Литовського. Брав участь у повстанні Костюшка, після поразки емігрував, проживав у Константинополі та Парижі.

Після амністії 1802 року повернувся до Російської імперії та оселився в маєтку Залесьє. З 1810 року — сенатор і довірена особа Олександра І. Пізніше мешкав у Вільні, а з 1823 року — в Італії. Помер у Флоренції в 1833 році, похований у церкві Санта-Кроче.

Його творча спадщина охоплює полонези, мазурки, марші, романси та інші п’єси для фортепіано, а також оперу «Зеліда і Валькур, або Бонапарт у Каїрі». Музика Огінського стала символом епохи та важливою частиною польсько-литовської культурної традиції.

Походив із ретовської гілки князівського роду Огінських, був єдиним сином Анджея Ігнація Огінського та Пауліни Шембек, а також племінником великого гетьмана литовського Михайла Казимира Огінського — діяча доби Просвітництва, який мав значний вплив на його музичне виховання. У Слонімській резиденції дядька він змалку перебував у середовищі театру, опери та оркестрової культури.

Нове дослідження, оприлюднене 2025 року литовськими науковцями, виявило метричний запис, що може свідчити про народження Огінського 25 вересня 1764 року в околицях Салантая в Жемайтїї, де його було хрещено 29 вересня. Це поставило під сумнів традиційну дату і місце його народження, які сам Огінський подавав у мемуарах.

У 1807 році він зустрічався з Наполеоном в Італії, а також представив Олександру І власний політичний проєкт створення автономного Великого князівства Литовського, відомий як «план Огінського», який однак не був прийнятий.

Огінський був двічі одружений: перший шлюб уклав 1789 року з Ізабеллою Лясоцкою, а після розлучення 1803 року одружився з Марією де Нері. Мав кількох дітей, серед яких Тадеуш Антоній, Францішек Ксаверій, Амелія, Іреней Клеофас та Емма.

Спадщина Огінського вшанована широко: у Молодечно встановлено його пам’ятник та названо музичне училище, у Залесьї відкрито музей-усадьбу, у багатьох містах Білорусі та Литви з’явилися вулиці, названі його ім’ям. 2015 рік був оголошений у Литві Роком Огінського, а ЮНЕСКО включило 250‑річчя його народження до списку пам’ятних дат. Йому присвячено поштові марки й пам’ятні монети Білорусі та Литви.

Місце народження / Місце смерті:
Гузув (або околиці Салантая) — Флоренція

Connections

This figure has 4 connections in the art history graph.