Натан Перельман

Натан Єфимович Перельман (19 липня [1 серпня] 1906, Житомир, Волинська губернія, Російська імперія — 18 лютого 2002, Санкт-Петербург, Росія) — радянський і російський піаніст та педагог єврейського походження. Вів активну концертну й просвітницьку діяльність, поєднуючи виконавську практику з багаторічною роботою у вищій музичній школі.

Навчався у Києві в класах Ф. М. Блуменфельда (1921–1922) та Г. Г. Нейгауза (1921–1924), а згодом у Петрограді—Ленінграді у Л. В. Ніколаєва (1925–1930). Ці студії сформували його як музиканта, що поєднував піаністичну культуру з педагогічною вимогливістю та увагою до точності виконання.

Концертну діяльність Перельман провадив майже 70 років — з 1927 до 1996 року; він належав до перших радянських музикантів, які гастролювали за кордоном. Паралельно понад 60 років (1937–2002) викладав у Ленінградській—Санкт-Петербурзькій консерваторії, з 1957 року — професор.

Як автор транскрипцій для фортепіано створив концертні обробки, серед яких хор М. П. Мусоргського «Розходилась-розгулялась» (1932), «Політ джмеля» М. А. Римського-Корсакова (1932), а також вальс з опери «Війна і мир» С. С. Прокоф’єва (1957). На ленінградському телебаченні вів цикл передач «Бесіди біля рояля», популяризуючи виконавські й педагогічні підходи до роботи над музикою.

Перельман є автором відомої книжки афоризмів «У класі рояля», де зафіксував свої педагогічні спостереження та принципи; серед висловів, що часто цитують, — «Ніщо так не віддаляє від досконалості, як приблизність». Йому присвячено вірш Олександра Кушнера «Подзвонити йому, сказати, що значить…» (журнал «Знамя», 1998, № 9).

У Санкт-Петербурзі тривалий час мешкав за адресою вулиця Чайковського, буд. 63. Похований на Преображенському єврейському кладовищі.

Connections

This figure has 3 connections in the art history graph.