Миколай Жиляєв

Миколай Сергійович Жиляєв (6 [18] жовтня 1881, Курськ — 20 січня 1938) — російський композитор, піаніст, музичний критик і педагог.

Навчався приватно у Сергія Танеєва в 1896—1900 роках, а 1905 року закінчив Московську консерваторію за класом композиції Михайла Іпполітова-Іванова. У 1905—1909 роках активно писав музику; частину його творів видала фірма Петра Юргенсона, однак згодом він відійшов від композиторської практики.

Виступав як піаніст; на «Музичних виставках» у Москві акомпанував Марії Дейша-Сіоніцькій. Як музичний критик співпрацював із журналами «Золоте руно», «Московський щотижневик», «Музика», а також із газетою «Руль», де публікувався під псевдонімом Пер Гюнт.

Був одним із близьких друзів Олександра Скрябіна та брав участь у редагуванні низки його творів, зокрема пізніх сонат. Відразу перед початком Першої світової війни звернувся до викладання; серед його учнів були А. В. Станчинський, С. Є. Фейнберг, А. Н. Александров.

У роки Громадянської війни працював у штабі М. Н. Тухачевського на посаді бібліографа. З 1922 року був членом редколегії музичного сектору Держвидаву, де долучився до підготовки Повного зібрання творів Скрябіна; у 1926—1930 та 1933—1937 роках викладав композицію в Московській консерваторії, справляючи помітний вплив на формування творчих поглядів своїх вихованців завдяки особистій харизмі та широкому світогляду.

3 листопада 1937 року Жиляєва заарештували. 20 січня 1938 року його розстріляли за вироком Військової колегії Верховного суду СРСР; у квітні 1961 року був реабілітований.

Connections

This figure has 4 connections in the art history graph.