Павло Пабст

Павло Августович Пабст (при народженні Крістіан Георг Пауль Пабст) — німецький та російський піаніст, фортепіанний педагог і композитор. Він народився в сім'ї композитора Августа Пабста, який згодом став директором Ризької консерваторії. Музичну освіту здобув спочатку у батька, а пізніше у Віденській академії музики під керівництвом Антона Доора. З 1875 року Пабст викладав у Ризі, а в 1878 році переїхав до Росії, де до кінця свого життя працював у Московській консерваторії, отримавши у 1881 році звання професора.

Як педагог він виховав плеяду видатних музикантів, серед яких Костянтин Ігумнов, Олександр Гольденвейзер, Олександр Гедіке, Олена Бекман-Щербина, Микола Метнер, Георгій Конюс та інші. Сучасники описували його як людину з грізною зовнішністю («величезний, важкий тевтона»), але надзвичайно добрим серцем. Пабст також активно виступав як піаніст, здобувши славу завдяки виконанню творів Роберта Шумана та Ференца Ліста.

Значне місце в його творчості займали власні твори, зокрема віртуозні фантазії на теми з опер та балетів Петра Чайковського («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Спляча красуня»). З Чайковським його пов'язувала дружба; вважається, що Пабст редагував деякі фортепіанні твори композитора, включаючи партію фортепіано в Першому концерті. Чайковський присвятив йому концертний полонез, а Сергій Рахманінов — сім п'єс для фортепіано (оп. 10).

Павло Пабст помер у 1897 році й був похований на Введенському кладовищі. Його транскрипції залишалися в репертуарі таких піаністів, як Рахманінов, Зілоті та Софроницький. Також серед його спадщини є фортепіанне тріо та концерт для фортепіано з оркестром (1885), присвячений Антону Рубінштейну. Цей концерт був відроджений на сцені у 2005 році після тривалого забуття.

Connections

This figure has 8 connections in the art history graph.