Павло Чесноков

Павло Григорович Чесноков народився 12 (24) жовтня 1877 року у Звенигородському повіті Московської губернії, поблизу міста Воскресенська (нині Істра). Його батько, Григорій Петрович Чесноков, був регентом церковного хору при Іванівській ткацькій фабриці. З п'яти років Павло почав співати в хорі батька. Усі п'ятеро братів Чеснокових мали музичні здібності й у різний час навчалися в Московському Синодальному училищі церковного співу. У 1895 році Чесноков з відзнакою закінчив Синодальне училище. Згодом він брав уроки композиції у С. І. Танєєва, Г. Е. Конюса та М. М. Іпполітова-Іванова. У 1917 році Чесноков отримав диплом Московської консерваторії за класами композиції та диригування.

Після закінчення Синодального училища Чесноков працював у різних московських навчальних закладах. У 1895–1904 роках він викладав у Синодальному училищі, а в 1901–1904 роках був помічником регента Синодального хору. У 1916–1917 роках диригував капелою Російського хорового товариства. З 1900-х років Чесноков здобув велику популярність як регент і автор духовної музики. Він тривалий час керував хором церкви Трійці на Грязях, а з 1917 по 1928 рік — хором церкви Василя Кесарійського на Тверській. Також він працював з іншими хорами та давав духовні концерти, а його твори входили до репертуару Синодального хору та інших великих колективів.

Після революції Павло Григорович керував «Другим державним хором» (1917–1922), «Московською академічною капелою» (1922–1928) та капелою Московської філармонії (1932–1933). Також був хормейстером Большого театру. З 1920 року і до кінця життя він викладав диригування та хорознавство в Московській консерваторії. Після 1928 року був змушений залишити регентську діяльність та написання духовної музики. У 1940 році опублікував монументальну працю з хорознавства «Хор та управління ним».

Композитор помер у Москві 14 березня 1944 року від інфаркту міокарда. За поширеною версією, він знепритомнів, стоячи в черзі за хлібом, а причиною інфаркту стало загальне виснаження організму. Похований на Ваганьковському кладовищі.

Загалом композитор створив близько п'ятисот хорових п'єс. Серед них духовні твори та перекладення традиційних розспівів (включаючи повні цикли літургії та всенічного бдіння, панахиду, цикли «До Пресвятої Владичиці», «У дні брані», «До Господа Бога»), обробки народних пісень та хори на вірші російських поетів. Чесноков є одним із найвизначніших представників так званого «нового напрямку» в російській духовній музиці. Для нього характерне блискуче володіння хоровим письмом, відмінне знання різних видів традиційного співу, а також тяжіння до великої емоційної відкритості у вираженні релігійного почуття, що іноді наближається до пісенної або романсової лірики.

Його хори вирізняються широтою діапазону, використанням низьких басів (октавістів), застосуванням комплементарного ритму і, як правило, доступні для виконання лише висококваліфікованим колективам. Основним напрямком творчості Чеснокова була духовна музика; він написав понад 400 духовних хорів (майже всі до 1917 року) у різних жанрах. Багато з цих творів почали виконуватися лише в пострадянський час.

Змістом світських творів Чеснокова зазвичай є споглядальне сприйняття природи, як-от у творах «Теплиться зорька», «Серпень», «Ніч», «Взимку», «Альпи». Композитор зробив низку складних концертних обробок російських народних пісень («Гей, ухнем», «У полі берізонька стояла»). Деякі його авторські хори написані в народному дусі. Загалом Чесноков написав понад 60 світських змішаних хорів a cappella та понад 20 жіночих хорів із розгорнутим супроводом фортепіано. У 2018 році було знайдено і підготовлено до виконання його єдину оперу «Потоп» («Небо і Земля») на текст Дж. Г. Байрона, прем'єра якої відбулася у 2019 році.

Connections

This figure has 3 connections in the art history graph.