П’єтро Платаня

П’єтро Платаня — італійський композитор і педагог з Катаньї, який навчався композиції спершу у Сальваторе Паппалардо у своєму рідному місті, а згодом у Палермо під керівництвом П’єтро Раймонді. Народився 5 квітня 1828 року в Катаньї та помер 27 квітня 1907 року в Неаполі. Уже в 15 років він написав свою першу, хоч і не поставлену оперу «Паризькі таємниці», а друга опера, «Matilde Bentivoglio» (1852), принесла йому гучний успіх у Палермо. Серед його інших сценічних творів — «Piccarda Donati» (1857), «Vendetta slava» (1865) та «Spartaco» (1891, поставлена в театрі Сан-Карло), а також кілька опер, що так і не були поставлені.

Його доробок включає оркестрові твори, зокрема Симфонію соль мінор «Пам’яті Пачіні» (1868), два струнні квартети, а також значну кількість духовної музики, серед якої Реквієм пам’яті короля Віктора Еммануїла II (1878), урочиста меса для солістів, двох хорів і двох органів (1883) та «Sanctus» для колективної Меси на честь Россіні (1869). Окрім великої меси, написаної з нагоди коронаційного туру короля Умберто I, він створив навчальні посібники з контрапункту та гармонії. Його учнями були Джованні Анфоссі, Франческо Баярді, Вінченцо Марія Пінторно, Франческо Паоло Фронтіні та Константино Гайто.

Платаня очолював Консерваторію в Палермо у 1863–1881 роках, був маестро ді капелла Міланського собору з 1882 року, а також директором Консерваторії Сан-П’єтро-а-Майелла в Неаполі у 1885–1902 роках. Він визнавався одним із найвидатніших контрапунтистів свого часу — його високо цінували Россіні та Верді, який запросив його до участі у створенні «Messa per Rossini». Творча спадщина Платаніа зберігається також у публічних бібліотеках і музичних архівах, де доступні його партитури.

Connections

This figure has 6 connections in the art history graph.