Роберт Фолькман

Роберт Фрідріх Фолькман (1815–1883) був німецьким та австрійським композитором і визначним педагогом, чия творча діяльність охопила значну частину музичного життя Центральної Європи XIX століття. Він народився 6 квітня 1815 року в Ломмаху (Майсен, Саксонія) в родині церковного кантора, що визначило ранній напрямок його музичного виховання: майбутній композитор опанував гру на органі та фортепіано, що стало основою його професійного становлення.

У 1832–1833 роках Фолькман навчався в гімназії у Фрайберзі, а з 1833 до 1835 року був студентом учительської семінарії. Саме в цей час він розширив свій музичний кругозір, беручи уроки гри на скрипці та віолончелі, а також вивчаючи композицію під керівництвом Августа Фердинанда Анакера. У 1836 році він переїхав до Лейпцига, де продовжив приватні заняття з композиції у Карла Фердинанда Беккера та зблизився з Робертом Шуманом, який справив значний вплив на його подальший творчий шлях.

З 1839 по 1841 рік Фолькман працював викладачем вокалу в Празі, після чого оселився у Пешті. Тут він заробляв приватними уроками гри на фортепіано та писанням статей для музичної газети Allgemeine Wiener Musik-Zeitung. Після нетривалого періоду вільної творчості, у 1848 році він змушений був повернутися до регулярної роботи та став хормейстером і органістом у реформістській синагозі.

Ширше визнання прийшло до Фолькмана в 1852 році, коли його фортепіанне тріо увійшло до репертуару Франца Ліста та Ганса фон Бюлова. У 1854–1858 роках він жив у Відні, а потім знову повернувся до Будапешта. Важливою подією стала угода з видавцем Густавом Геккенастом 1857 року, за якою всі твори композитора мали видаватися з гарантованим доходом, незалежним від продажів. Це забезпечило Фолькману фінансову стабільність і дало можливість повністю присвятити себе композиції.

У 1860-х роках Фолькман здобув широку європейську популярність, однак на початку 1870-х у його творчості настав певний спад. Додатковим ударом стало закриття видавництва Геккенаста на початку 1870-х років, що позбавило композитора важливої фінансової опори. Попри це він продовжував працювати, а з 1875 року став викладачем гармонії та контрапункту в Будапештській консерваторії, де працював до кінця життя, впливаючи на формування нового покоління музикантів. Він помер 30 жовтня 1883 року в Будапешті.

Творчий доробок Фолькмана охоплює симфонії, меси, серенады, релігійні піснеспіви, фортепіанні й віолончельні концерти, камерну музику, хори та романси. Його першим відомим твором став цикл фортепіанних п’єс «Фантастичні картини» (Phantasiebilder, 1839). Серед інших композицій вирізняються увертюра «Річард III», три марші, численні камерні ансамблі («Sonatina», «Musikalisches Liederbuch», «Die Tageszeiten») та музичні обробки середньовічних різдвяних гімнів. Окрім цього, він створив ноктюрни та численні чоловічі хори, розширивши стильові можливості жанру та зміцнивши німецько-австрійську музичну традицію XIX століття.

Connections

This figure has 4 connections in the art history graph.