Саломоне Россі

Саломоне Россі — італійський музикант єврейського походження, скрипаль, композитор і видатний представник переходу від Відродження до бароко. Протягом понад сорока років він працював при дворі герцогів Гонзаґа в Мантуї, створюючи світські вокальні твори (канцонетти, мадригали), інструментальні збірки (зокрема ранні трио-сонати) та унікальний для Європи збірник єврейських літургійних мотетів для синагоги — перший такого роду виданий. Його музика поєднала італійське світське й інструментальне новаторство з єврейською літургійною традицією, що зробило його винятковою постаттю свого часу.

Народжений у Мантуї близько 1570 року, Россі здобув ранню славу як віртуоз гри на віолі та вже у 1587 році був прийнятий до двору Вінченцо I Гонзаґи як співак і скрипаль. Завдяки високому авторитету він отримав рідкісний привілей — звільнення від обов’язкового для євреїв жовтого знаку, а згодом став одним із провідних концертмейстерів придворного ансамблю. Сестра композитора, знаменита співачка Мадама Європа, також служила при дворі й, імовірно, була першою професійною оперною виконавицею єврейського походження.

У творчості Россі позначилися тісні контакти з Клаудіо Монтеверді, з яким він співпрацював у Мантуї й навіть створив музику до священного представлення «Маддалена». У 1600 році він опублікував перші зразки мадригалів із бассо контінуо — одну з найважливіших інновацій раннього бароко. Його інструментальні збірки 1607–1608 років, а також «Terzo Libro» (1613) і «Quarto Libro» (1622) стали визначними кроками у формуванні жанру трио-сонати, сприяючи розвитку нової скрипкової техніки та засад монодичного стилю.

Завдяки підтримці рабина Леоне де Модена, який у 1605 році домігся дозволу на багатоголосся в синагозі, Россі створив масштабний цикл єврейської духовної музики «Горні пісні» («Ha-Shirim Asher li-Shlomo», 1623) — перше відоме друковане зібрання літургійних творів на івриті; цей проєкт із теоретичним вступом Модени став безпрецедентним явищем у єврейській музичній традиції. Через два століття після смерті композитора барон Едмон де Ротшильд випадково віднайшов значну частину його рукописів у Італії, що дало змогу повернути спадщину Россі до наукового обігу.

Останні згадки про композитора датуються 1628 роком, а його смерть, імовірно, настала під час війни за Мантуанську спадщину — або внаслідок руйнування єврейського ґетто австрійськими військами, або через подальшу епідемію. Незважаючи на драматичні обставини кінця життя, мистецький внесок Россі залишився фундаментальним для розвитку інструментальної та єврейської духовної музики XVII століття.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.