Самуїл Майкапар

Самуїл Мойсейович Майкапар — російський і радянський піаніст, композитор, педагог та музичний письменник. Професор Ленінградської консерваторії у 1915—1930 роках. Як різнобічно обдарований музикант, Майкапар здобув широку популярність насамперед як автор цілої низки фортепіанних п'єс для дітей та юнацтва. Велику славу йому приніс цикл фортепіанних мініатюр «Бірюльки», романси та теоретична праця «Музичний слух».

Народився 18 грудня 1867 року в Херсоні в караїмській родині, проте незабаром сім'я переїхала до Таганрога, де він навчався в гімназії. Музикою почав займатися з шести років. У 1885 році переїхав до Петербурга і вступив до консерваторії, де навчався як піаніст у Беньяміно Чезі, Володимира Дем'янського та Йосипа Вейса, а також у класі композиції Миколи Соловйова. Паралельно навчався на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету, який закінчив у 1891 році.

Після закінчення консерваторії у 1893 році до 1898 року вдосконалював свою майстерність піаніста під керівництвом Теодора Лешетицького у Відні, активно концертував у Берліні, Лейпцигу, Санкт-Петербурзі, Москві та інших містах. З 1898 по 1901 рік виступав у концертах разом з Леопольдом Ауером та Іваном Гржималі. У 1901 році заснував музичну школу у Твері, а з 1903 по 1910 рік жив у Лейпцигу, займаючись концертною діяльністю та приватним викладанням.

З 1910 по 1930 рік викладав фортепіано в Петербурзькій (Ленінградській) консерваторії. Він створив низку творів для фортепіано, які викладачі використовують у педагогічній практиці й досі. Серед його відомих учнів були С. С. Ляховицька та І. А. Браудо. Майкапар був ініціатором виконання в концертах циклу з 32 сонат Бетховена, що вперше відбулося у 1927 році.

Після завершення роботи в консерваторії давав авторські концерти в Ленінграді та Києві. Помер 8 травня 1938 року в Ленінграді та був похований на Літераторських містках Волковського кладовища. У 2002 році ім'я композитора було присвоєно одній із дитячих музичних шкіл Москви.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.