Софі Ментер
Софі Ментер, видатна німецька піаністка, композиторка та педагогиня, народилася 29 липня 1846 року в Мюнхені в родині віолончеліста-віртуоза Йозефа Ментера та співачки Вільгельміни Ментер. З раннього дитинства вона виявила надзвичайні музичні здібності й отримала ґрунтовну освіту у провідних німецьких педагогів, серед яких Фрідріх Ніст, Зігмунд Леберт, а також професори Мюнхенської консерваторії Йозеф Райнбергер, Юліус Леонхард і Юліус фон Кольб. Уже у 14 років Ментер вирушила у своє перше концертне турне, що стало початком її стрімкого артистичного злету.
У 1867 році її виконання творів Ференца Ліста в Лейпцизькому Гевандхаусі принесло їй широку популярність. Продовжуючи вдосконалення майстерності, вона навчалася у Карла Таузіга, а з 1869 року — у самого Ліста у Веймарі, ставши його улюбленою ученицею. Її шлюб із віолончелістом і композитором Давидом Поппером привів до численних спільних гастролей Німеччиною, Англією, Францією та Росією, де концерти подружжя мали значний успіх. У 1881 році Ментер вперше виступила в Англії, а через два роки була обрана почесною членкинею Королівського філармонічного товариства.
У 1883 році Софі Ментер була запрошена до Санкт-Петербурзької консерваторії на посаду професорки класу фортепіано, де працювала до 1887 року. У Росії вона мала великий авторитет і вважалася однією з найвидатніших піаністок свого часу, нарівні з Анною Єсиповою та Терезою Карреньо. Серед її учнів були відомі музиканти, зокрема Володимир Сапельников. У 1887 році Ментер разом з іншими викладачами залишила консерваторію через конфлікт із директором Антоном Рубінштейном. Проте її гастролі по Росії та теплий прийом публіки лише зміцнили її статус у музичному світі.
П. І. Чайковський високо цінував талант Ментер і в 1884 році присвятив їй партитуру "Концертної фантазії" для фортепіано з оркестром. У 1887 році Ілля Рєпін створив два її портрети, відобразивши її яскраву артистичну індивідуальність. Пізніше Ментер оселилася в Тіролі й продовжувала концертну діяльність, час від часу виступаючи в різних країнах. Її гру характеризували емоційність, масштабність, витонченість та глибина художнього образу.
Як композиторка Софі Ментер створила низку творів для фортепіано. Найвідомішим з них стали "Циганські напіви" (також відомі як "Венгерська рапсодія" чи "Циганська рапсодія"), що мають складну історію створення. Літом 1885 року Ліст передав Ментер кілька тем для її майбутнього концерту, які стали основою твору. У 1892 році Чайковський, перебуваючи у замку Ментер, за два тижні оркестрував "Циганські напіви" для фортепіано з оркестром, залишивши власний автограф у кінці партитури. Це пізніше спричинило суперечки щодо авторства, однак провідні музикознавці підтвердили, що твір належить саме Ментер, а Чайковський був лише оркеструвальником.
Партитура була вперше видана у США 1909 року видавництвом Густава Ширмера, а клавір — у 1910 році. Пізніше, у 1970 році, твір увійшов до Повного зібрання творів Чайковського серед його транскрипцій, що ще раз спровокувало дискусії про авторство. Незважаючи на суперечки, "Циганські напіви" залишаються одним із найяскравіших прикладів співпраці композиторки з видатними музикантами свого часу.
Софі Ментер померла 23 лютого 1918 року в Стокдорфі, Верхня Баварія. Її ім'я назавжди увійшло до історії музики як однієї з найвидатніших піаністок другої половини XIX століття, талановитої композиторки та блискучої представниці фортепіанної школи, яка поєднала німецьку виконавську традицію з блиском романтичної віртуозності.
Connections
This figure has 4 connections in the art history graph.