Стефано Павезі

Стефано Павезі — італійський композитор, народжений 22 січня 1779 року в Казалетто-Вапріо, помер 28 липня 1850 року в Кремі. Автор приблизно 60–70 опер як комічного, так і серйозного жанру, він навчався у Ніколо Піччіні в Неаполі та у Феделе Фенаролі в Консерваторії Св. Онофріо. Його кар’єра включала участь у наполеонівських війнах, заслання та службу у французькій армії, після чого він повернувся до Італії, став маестро ді каппелла кафедрального собору в Кремі та керував Італійською оперою у Відні. Серед найвідоміших його творів — «La fiera di Brindisi» (1804) та «Ser Marcantonio» (1810).

Павезі народився у родині Джованні Баттісти Павезі та Рози Боніццолі, навчався у школі в Кремі, а ранній музичний хист проявив завдяки навчанню у мандрівного музиканта, який навчив його гри на скрипці. У шість років він уже володів грою на спінеті, а згодом працював органістом у Варезе, перш ніж переїхати до Мілана.

Після початкової освіти він закінчив музичні студії в Кремі під керівництвом Джузеппе Гаццаніги. У 1802 році переїхав до Венеції, де наступного року дебютував як оперний композитор, а його перша опера була захоплено зустрінута критиками та такими митцями, як Іоганн Симон Майр і Гаетано Доніцетті. Його опера «Fingallo e Comala» стала справжнім творчим проривом.

У 1809 році у Франції Павезі був названий одним із п’яти найкращих італійських композиторів свого часу. Серед найвизначніших його робіт критики відзначали також «La festa della rosa» (1808) та «Fenella» (1831). Після невдачі прем’єри «Fenella» у 1831 році композитор переніс інсульт.

З 1814 року він служив маестро ді каппелла в Кафедральному соборі Креми спільно з Гаццанігою, а з 1818 року, після смерті останнього, обіймав цю посаду самостійно до кінця життя. У цей період головним напрямом його творчості стала духовна музика, серед якої вирізняється «Dies Irae Concertato» (1818), ймовірно написана на смерть Гаццаніги, а також велике духовне сочинення «Infelix Catharina».

Павезі залишив близько 70 опер, численні духовні та інструментальні твори, а його музична спадщина продовжує досліджуватися, зокрема завдяки біографії Фаусто Сансеверіно, виданій невдовзі після смерті композитора.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.