Святослав Кнушевицький

Святослав Миколайович Кнушевицький — видатний радянський віолончеліст і педагог, професор Московської консерваторії. Лауреат Сталінської премії третього ступеня (1950) та Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1956). У 1923 році він вступив до Московської консерваторії в клас Семена Козолупова. Після завершення навчання став концертмейстером групи віолончелей в оркестрі Великого театру, займаючи цю посаду до 1943 року. Перемога на Першому всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців у 1933 році відкрила йому шлях до кар'єри сольного та камерного музиканта.

У 1940-ві роки Кнушевицький почав виступати в легендарному ансамблі з піаністом Львом Оборіним і скрипалем Давидом Ойстрахом. Їхнє тріо здобуло світову славу; у 1958 році відбувся перший виступ колективу за кордоном, у Лондоні. Серед найбільш значущих записів ансамблю — всі фортепіанні тріо Шуберта і Бетховена, а також Потрійний концерт Бетховена.

Виконавський стиль Кнушевицького відзначався особливим співучим звучанням інструмента та високою віртуозністю. Сольні концерти музиканта з успіхом проходили в Австрії, Німеччині та інших європейських країнах, а його виступ на фестивалі Пабло Казальса в Пуерто-Рико викликав великий інтерес публіки. Кнушевицький був першим виконавцем відновленого варіанту Варіацій на тему рококо Чайковського, опублікованого в 1956 році. Йому присвятили свої віолончельні концерти такі композитори, як Мясковський, Хачатурян, Глієр та Василенко.

З 1942 року музикант викладав у Московській консерваторії, де з 1950 року обіймав посаду професора, а в 1954—1959 роках завідував кафедрою віолончелі та контрабаса. Святослав Кнушевицький помер 19 лютого 1963 року в Москві. На його честь названо дитячу школу мистецтв у місті Петровськ, а з 2012 року в Саратові проводиться Міжнародний конкурс віолончелістів імені С. М. Кнушевицького.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.