Тихон Хрєнніков

Тихон Миколайович Хрєнніков — радянський і російський композитор, піаніст, музично-громадський діяч та педагог. Він увійшов в історію як незмінний керівник Спілки композиторів СРСР протягом 43 років (1948–1991). Мав звання Героя Соціалістичної Праці, Народного артиста СРСР, був лауреатом численних державних премій, зокрема Ленінської та трьох Сталінських.

Народився в місті Єлець у багатодітній родині. Музичну освіту здобув у Музичному технікумі імені Гнєсіних та Московській консерваторії, де навчався композиції у Віссаріона Шебаліна та гри на фортепіано у Генріха Нейгауза. Вже його дипломна робота, Перша симфонія, принесла йому міжнародну популярність і виконувалася відомими диригентами за кордоном.

Творчий доробок композитора охоплює різні жанри: 8 опер (зокрема «В бурю», «Мати», «Фрол Скобеєв»), 5 балетів («Любов'ю за любов», «Гусарська балада»), 3 симфонії, інструментальні концерти. Особливу любов слухачів здобула його музика до кінофільмів («Свинарка і пастух», «О шостій вечора після війни», «Вірні друзі») та театральних вистав. Його стиль відзначається мелодійністю, оптимізмом та вірністю традиціям, хоча у пізній період він експериментував із додекафонією.

Як генеральний секретар Спілки композиторів СРСР, Хрєнніков відігравав ключову роль у реалізації державної політики в галузі музики. Його діяльність оцінюється неоднозначно: з одного боку, він брав участь у кампаніях проти «формалізму» (зокрема, у переслідуванні Прокоф'єва та Шостаковича у 1948 році) та пізніше проти авангардистів, з іншого — підтримував багатьох музикантів матеріально та сприяв розвитку музичної інфраструктури.

Понад 40 років викладав у Московській консерваторії, виховавши плеяду відомих учнів, серед яких Олександр Градський та В'ячеслав Овчинников. Тихон Хрєнніков помер у Москві у віці 94 років, але згідно з заповітом був похований у рідному місті Єлець, у саду власного будинку-музею.

Connections

This figure has 6 connections in the art history graph.