Тивадар Санто

Тивадар (Теодор) Санто (угор. Szántó Tivadar, нім. Theodor Szanto; 3 червня 1877, Відень — 7 січня 1934, Будапешт) — угорський піаніст і композитор, один із помітних піаністів свого часу. Походив з єврейської родини Шмулевичів. Був дядьком диригента Ласло Халаса.

З 1893 року навчався у Будапештській музичній академії у Кальмана Чована та Ганса фон Кьосслера, а в 1898–1901 роках продовжив освіту в Берліні у Ферруччо Бузоні. У Берліні виступав як концертуючий піаніст, виконуючи сонати Бетховена й Ліста, а також власні твори.

З 1905 року жив у Парижі, з 1914 року — у Швейцарії, а 1922 року повернувся до Угорщини. Широко концертував, даючи сольні концерти та виступаючи як камерний музикант. Особливої слави зажив як інтерпретатор французької музики (Моріс Равель, Клод Дебюссі) та угорської музики (Бела Барток, Золтан Кодай). Серед його учнів згадуються Луї Аско та Берта Алвес де Соза.

Санто був автором низки фортепіанних транскрипцій органних і хорових творів Йоганна Себастьяна Баха, а також фортепіанної сюїти з п’яти частин, здійсненої як перекладення з балету Ігоря Стравінського «Петрушка». У 1906 році на прохання Фредеріка Деліуса переписав фортепіанну партію його концерту, надавши їй більшої ефектності та віртуозності; у цій редакції, схваленій автором, Санто вперше виконав концерт 1907 року, а згодом також у 1912, 1913 і 1921 роках, хоча твір продовжували виконувати й в оригінальній версії 1904 року.

Композитор цікавився музикою Японії, і щонайменше у трьох його творах — опері, оркестровій та фортепіанній сюїтах — відчутний японський вплив. Деякі з цих «японських» композицій були записані 1999 року у виконанні піаністки Норіко Огава.

Серед вибраних творів Санто згадуються опера «Тайфун» (поставлена 1924 року в Мангаймі), «Східні етюди» op.1, «Драматична елегія» op.3, сюїта «Контрасти» (1912), а також його перекладення творів Баха, зокрема «Фантазії і фуги для органа» BWV 542 та органного вступу до хоралу, і фортепіанна версія «Петрушки» Стравінського. 1931 року він був відзначений орденом Почесного легіону.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.