Віра Горностаєва

Віра Горностаєва

19292015
Born: МоскваDied: Москва
RU

Віра Василівна Горностаєва — радянська та російська піаністка, педагог, музично-громадський діяч, публіцист. Була професоркою та завідувачкою кафедри спеціального фортепіано Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського, а також президентом Московського союзу музикантів. Народна артистка РРФСР (1988). Народилася в родині піаністки та інженера. З 1937 року навчалася в Центральній музичній школі.

У 1952 році закінчила Московську державну консерваторію імені П. І. Чайковського, а в 1955 році — аспірантуру за класом фортепіано у Г. Г. Нейгауза, після чого одразу розпочала викладацьку та концертну діяльність. У 1955–1959 роках викладала в Інституті імені Гнесіних, де починала як асистентка А. Л. Іохелеса. З 1959 року працювала в Московській державній консерваторії (з 1968 року — професор).

Віра Горностаєва також вела активну педагогічну діяльність за кордоном, зокрема в Японії та Франції. За рекомендацією Мстислава Ростроповича, з 1990 року вона майже 20 років викладала у фортепіанній школі «Ямаха — Майстер-клас» в Японії. Була членом журі престижних музичних конкурсів у Клівленді, Лідсі, Больцано, Варшаві, Хамамацу, Афінах та інших містах світу.

Горностаєва є творцем єдиного на радянському телебаченні просвітницького проєкту, спеціально присвяченого фортепіано — «Відкритий рояль». Вона також заснувала Московський союз музикантів. На думку радянських музикознавців Я. М. Платека та Л. Г. Григор'єва, «Горностаєва розкриває свої виконавські можливості чи не на всі сто відсотків — прикмета і сильних характерів, і (головне!) умів непересічних».

Віра Василівна проявила себе не лише в музично-педагогічній, а й у літературній творчості. Її перу належать книга «Дві години після концерту», рецензії та есе про великих музикантів-сучасників на тлі епохи. Вона також написала багато статей про відомих російських виконавців, зокрема про Ю. А. Башмета, Г. Г. Нейгауза, М. В. Плетньова, С. Т. Ріхтера.

Педагогічній діяльності присвятила понад 60 років життя. Як зазначалося, «універсальний дух великого вчителя, неповторного Генріха Нейгауза, по праву був успадкований і розвинений нею, чи то концертна діяльність, чи обширна педагогіка, телебесіди біля рояля або газетна публіцистика». Серед її численних учнів — Етері Анджапарідзе, Павло Єгоров, Сергій Бабаян, Діна Іоффе, Валерій Сігалевич, Іво Погорелич, Олександр Палей, Олександр Слободяник, Вадим Холоденко, Андрій Гугнін, Олексій Ботвінов та багато інших.

Померла на 86-му році життя 19 січня 2015 року. Похована після кремації на Даниловському кладовищі в Москві. 1 жовтня 2019 року до 90-річчя Горностаєвої у Великому залі Московської державної консерваторії відбувся ювілейний концерт за участю її учнів та колег, серед яких були Хібла Герзмава, Лукас Генюшас (онук Горностаєвої), Андрій Гугнін, Поліна Осетинська та Вадим Холоденко.

Connections

This figure has 3 connections in the art history graph.