Віктор Бєляєв

Віктор Михайлович Бєляєв — видатний російський і радянський музикознавець, один із найбільших фольклористів та етномузикознавців XX століття. Він народився в Уральську і здобув музичну освіту в Петроградській консерваторії, яку закінчив у 1914 році. Його наставниками були такі відомі майстри, як Я. Вітолс, О. Глазунов та А. Лядов.

Педагогічна діяльність Бєляєва була пов'язана з провідними музичними закладами. У різні періоди він викладав теорію та історію музики в Петроградській (Ленінградській) та Московській консерваторіях, отримавши звання професора. Він брав активну участь у діяльності Асоціації сучасної музики та працював у Державній академії художніх наук, де завідував теоретичним відділом музичної секції.

Наукові інтереси вченого вирізнялися енциклопедичною широтою. З кінця 1920-х років він зосередився на вивченні музичної культури народів СРСР (зокрема Азербайджану, Вірменії, Білорусі, країн Середньої Азії) та зарубіжного Сходу, а також досліджував російську народну та давньоруську церковну музику. Окрім фольклористики, Бєляєв займався розшифровкою давньої музичної писемності, історією теорії музики, інструментознавством, питаннями ритміки, метрики та гармонії.

Віктор Бєляєв є автором багатьох праць про народні інструменти, ладові системи та творчість сучасних композиторів. У повоєнні роки він працював над розшифровкою давньоруських наспівів XI—XII століть. На основі цих матеріалів М. Мясковський, який присвятив Бєляєву свою П'яту симфонію, створив Двадцять шосту симфонію. Вчений пішов з життя 16 лютого 1968 року в Москві і був похований на Вірменському кладовищі.

Connections

This figure has 4 connections in the art history graph.