Віктор Бобровський

Віктор Петрович Бобровський (24 липня (6 серпня) 1906, Сімферополь — 24 травня 1979, Москва) — радянський музикознавець, музичний педагог. Доктор мистецтвознавства, доцент, старший науковий співробітник. Один із засновників функціональної школи в сучасному музикознавстві, творець функціональної теорії музичної форми, змінності її функцій (композиційне відхилення, модуляція, еліпсис), що дозволила пояснити багато нетипових форм у музиці епохи романтизму та XX століття.

Віктор Петрович Бобровський народився у Сімферополі 24 липня (6 серпня) 1906 року. Початкову музичну освіту здобув у Сімферопольському музичному училищі. Під час навчання в училищі протягом року також навчався на математичному факультеті Сімферопольського університету. У 1925–1930 роках навчався у Московській консерваторії по класу фортепіано у Федора Кенемана. У цей же час відвідував заняття Музично-науково-дослідного відділення Московської консерваторії (МУНАІС), де викладали Георгій Конюс, Михайло Гнесін, Олександр Кастальський, Микола Гарбузов, Костянтин Кузнєцов, Надія Брюсова та інші.

У 1931–1942 роках викладав гру на фортепіано та теоретичні предмети у Воронезькому музичному училищі. У 1935–1936 роках був головою правління Воронезького відділення Спілки композиторів СРСР. У 1936–1941 роках навчався на теоретичному відділенні Центрального заочного музично-педагогічного інституту в класі Віктора Цуккермана у Москві.

З початком Великої Вітчизняної війни у 1941 році перервав навчання. З серпня 1942 року по січень 1943 року перебував в окупації. У 1943–1945 роках служив рядовим на 3-му Українському фронті — працював організатором червоноармійської самодіяльності, не брав участі у військових діях. Після закінчення війни у 1946–1949 роках продовжив роботу у Воронезькому музичному училищі. У 1949 повернувся до Москви і до 1952 року викладав у дитячій музичній школі.

У 1953 році захистив кандидатську дисертацію «Сонатна форма в російській класичній програмній музиці» у Московській консерваторії. У 1949 році за рекомендацією Віктора Цуккермана почав працювати в Московській консерваторії. Тут він вів музично-теоретичні предмети та спецкурс аналізу музичних творів, керував дипломними та дисертаційними дослідженнями, писав критичні статті та наукові праці.

У 1954–1963 та у 1972–1978 роках також викладав у ДМПІ ім. Гнесіних, де вів спільно з іншими педагогами спецкурс аналізу музичних творів та індивідуальний клас, читав факультативний курс лекцій з функціонального аналізу. Серед його учнів: музикознавці Віра Валькова, Тетяна Діденко, Юрій Паїсов, Марина Рахманова, Валентина Рубцова, Михайло Сапонов, Євгенія Скурко, Олександр Соколов, Ельміра Федосова, Ізольда Цахер, композитори Юрій Буцко, Юрій Воронцов, піаністка Ірина Дубініна та інші.

У 1970 році паралельно з викладацькою роботою почав працювати у ВНДІ мистецтвознавства, де до 1979 року був старшим науковим співробітником сектору історії музики народів СРСР. У тому ж 1970 році у зв'язку із забороною на роботу за сумісництвом був відсторонений від викладацької діяльності в Московській консерваторії в середині семестру. На прохання студентів, аспірантів та інших викладачів дочитував свій експериментальний курс у музеї-квартирі Гольденвейзера. Помер 24 травня 1979 року в Москві, похований на Новодівичому цвинтарі.

Батько — Петро Семенович Бобровський (1880–1947), міністр праці Другого Кримського крайового уряду. Мати — Єва Самойлівна Бобровська (у дівоцтві Фрігоф; 1885–1956). Вітчим — Володимир Панасович Обручев (1863–1956), геолог, географ, мандрівник, письменник і популяризатор науки, академік Академії наук СРСР. Перша дружина — Марія Никодимівна Бобровська (1911–1981). Дочка — Людмила Вікторівна Бобровська (нар. 1940), піаністка, музикознавець, педагог. Син — Олександр Вікторович Бобровський (1942–2021), альтист, заслужений артист Російської Федерації. Друга дружина — Євгенія Іванівна Чигарьова (нар. 1939), музикознавець, музичний педагог, доктор мистецтвознавства.

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.