Вінченцо Фіоккі

Вінченцо Фіоккі — італійський композитор, піаніст, музикознавець і педагог. Народився в Римі в 1767 році, навчався в Неаполі (у Феделе Фенаролі) і в Болоньї (у Джованні Баттісти Мартіні). Виконував обов’язки органіста в Римі, зокрема в базиліці Святого Петра у Ватикані, а також певний час працював у Флоренції. У кінці XVIII століття його опери ставили у Флоренції, Венеції, Мілані та інших італійських містах.

Унаслідок післяреволюційних заворушень він змушений був залишити Рим і переїхати спочатку до Флоренції, де був прийнятий великим герцогом Фердінандо, а з 1802 року жив у Парижі, де дебютував оперою «Le Valet des Deux Maîtres». Після її невдалого прийому звернувся переважно до інструментальної та духовної музики, а також викладання. У 1811 році здійснив спробу повернутися до оперної сцени з твором «Софокл» на лібрето Етьєна Мореля.

Серед його праць — Collection de duos et ariettes (1806) на слова Метастазіо, Ricercari à 2 et 3 voix (1808) та Musique sacrée à 3 voix sans instruments (1812). У 1807 році спільно з А. Е. Шороном опублікував методичний посібник Principes d’accompagnement des écoles d’Italie, що частково спирався на антологію зразків італійських майстрів. Викладав у Паризькій консерваторії, серед його учнів був Жан-Батіст Рукур.

У його доробку також містяться численні опери та духовні композиції, написані ще в Італії, а також кілька кантат та інструментальних творів, що засвідчують широту його музичного стилю. Помер композитор у Парижі в 1843 році.

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.