Євсей Зак

Євсей Соломонович (Зельманович) Зак — молдавський радянський піаніст та музичний педагог. Народився 7 листопада 1921 року в Четатя-Албе (Аккермані), у родині банківського службовця (економіста) Зельмана Соломоновича Зака та домогосподарки Розалії Євсеївни Зак. У дитинстві брав приватні уроки фортепіано, але коли йому було 13 років, батько помер, і сім'я залишилася без засобів до існування. Мати влаштувалася касиром в аккерманській обласній конторі «Заготживсировина», і заняття музикою припинилися.

Після приєднання Бессарабії до СРСР, Євсей Зак переїхав з матір'ю до Кишинева, звідки на початку Великої Вітчизняної війни їх евакуювали до Ташкента. Там його пізніше прийняли до евакуйованої туди ж Ленінградської консерваторії. У 1943–1944 роках працював в оркестрі Ташкентського театру оперети, потім у музичному клубі в Ленінграді, викладав у військовій школі (1946–1948). У 1948 році закінчив Ленінградську консерваторію по класу Віри Харитонівни Разумовської.

З 1948 року жив у Кишиневі, працював солістом Молдавської державної філармонії, виступав з Молдавським симфонічним оркестром та в камерних ансамблях. У 1956–1957 роках викладав в Алма-Атинській консерваторії. Після повернення до Кишинева разом зі скрипалем Яковом Сорокером записав усі сонати Бетховена для Кишинівського радіокомітету. Виступав у фортепіанному дуеті з Людмилою Ваверко. Був першим виконавцем Сонати для фортепіано Василя Загорського, Поеми-сонати для віолончелі та фортепіано Олексія Стирчі.

З 1961 року Зак став викладачем фортепіано в музичній школі при Кишинівській консерваторії. Згодом і до 1995 року працював старшим викладачем, потім доцентом і професором кафедри спеціального фортепіано цієї консерваторії (згодом Інститут мистецтв імені Г. Музическу). Він є автором низки методичних та музикознавчих праць, зокрема «Самостійна робота піаніста над музичними творами (на прикладі балад Ф. Шопена)», «Г. Свиридов. Партитура мі мінор і соната для фортепіано (озвучений матеріал)», а також статей, таких як «Друга соната Кабалевського та виконавські завдання музикознавчих публікацій» та «Деякі питання інтерпретації 24 прелюдів К. Дебюссі».

З 1995 року проживав у Німеччині, а з 1998 року — в Ізраїлі, де й помер у 2008 році. Євсей Зак зробив значний внесок у фортепіанну культуру Молдови, підготувавши близько п'ятдесяти піаністів та музичних педагогів республіки. Серед його учнів — Алла Бростерман, Анна Копанська, Олег Майзенберг, румунська піаністка Валентина Поповчук.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.