Юрій Дикий

Юрій Борисович Дикий — радянський та український музикант, піаніст, педагог та громадський діяч. До жовтня 2009 року обіймав посаду професора кафедри спеціального фортепіано Одеської державної музичної академії ім. А. В. Нежданової. Він є головою Місії Д. Ойстраха та С. Ріхтера з моменту її заснування у 2003 році, а також членом Національної спілки журналістів України. Юрій Дикий — лауреат муніципальних премій Одеси та володар Гран-прі Міжнародного конкурсу ім. Дюка де Рішельє в номінації «Музика» (Німеччина, 2022).

Музичну освіту здобув у спеціальній школі ім. П. С. Столярського та Одеській консерваторії, яку закінчив з відзнакою по класу професора Л. Н. Гінзбург. Також навчався в асистентурі-стажуванні при Київській консерваторії у класі професора Т. П. Кравченко. Проходив стажування у провідних музичних закладах Дрездена, Москви та Києва. З 1973 року викладав в Одеській консерваторії, де у різні роки обіймав посади декана фортепіанного факультету та проректора. Його клас закінчили понад п'ятдесят студентів, багато з яких стали лауреатами міжнародних конкурсів.

Юрій Дикий веде активну концертно-виконавську діяльність, виступаючи з сольними програмами та з оркестрами у філармоніях різних країн. Він співпрацював з видатними музикантами, такими як Е. Гілельс, Д. Башкіров, Е. Вірсаладзе, а також відомими диригентами. Окрім виконавства, він є ініціатором та директором міжнародних фестивалів «Ріхтерфест», «Ойстрах-Асамблеї» та інших культурних акцій. Завдяки його діяльності в Одесі було встановлено меморіальні дошки видатним діячам мистецтва.

Значну увагу приділяє публіцистичній та громадській діяльності, спрямованій на збереження національної духовної спадщини та вдосконалення системи музичної освіти. Є автором та учасником понад 200 телевізійних програм і численних публікацій в Україні та за кордоном. У 2009 році залишив Одеську музичну академію на знак протесту проти деградації освіти та корупції, проте продовжує вести широку професійну та просвітницьку роботу.

Connections

This figure has 1 connection in the art history graph.