Юрій Єгоров

Юрій Олександрович Єгоров (28 травня 1954, Казань — 16 квітня 1988, Амстердам) — радянсько-нідерландський піаніст. Навчався в середній спеціальній музичній школі при Казанській консерваторії у Ірини Дубініної, а згодом закінчив Московську консерваторію у класі Якова Зака.

Єгоров здобув визнання на міжнародній арені, ставши лауреатом третіх премій на трьох престижних міжнародних конкурсах піаністів: Міжнародному конкурсі імені Маргеріт Лонг у 1971 році, Міжнародному конкурсі імені Чайковського у 1974 році та Міжнародному конкурсі імені королеви Єлизавети у 1975 році.

У 1976 році під час гастролей в Італії музикант попросив політичного притулку. Він оселився в Нідерландах, що, можливо, було пов'язано з більш толерантним ставленням до гомосексуальності в цій країні. В одному з інтерв'ю Єгоров пояснював своє рішення: «У Росії неможливо жити... смішно, що деякі книги не можна читати або грати певну музику — Шенберга і Штокгаузена, наприклад, як декадентське капіталістичне мистецтво. Крім того, я гей. У Росії гомосексуальність розглядають як форму божевілля... Якщо ваша гомосексуальність виявиться, вам загрожує від п'яти до семи років ув'язнення. Я мусив ховатися, а я це ненавиджу».

Після еміграції Єгоров активно гастролював Європою та США. Він взяв участь у Конкурсі піаністів імені Вана Кліберна, і хоча не пройшов до фіналу, його виконання настільки вразило публіку, що слухачі зібрали для нього 10 000 доларів — суму, еквівалентну першій премії. 16 грудня 1978 року відбувся його дебют у Карнегі-холі.

Творча спадщина піаніста включає записи для лейблу EMI з творами Франца Шуберта, Роберта Шумана, Фридерика Шопена та Клода Дебюссі. На інших студіях були випущені записи двох фортепіанних концертів Моцарта (з оркестром «Філармонія» під керівництвом Вольфганга Завалліша), а також сонати для скрипки та фортепіано Шуберта, Брамса і Бартока (з Еммі Верхей). Критики називали його то «новим Горовицем», то «новим Ліпатті», а музикознавець Жан-П'єр Тіоле відзначав «неймовірну тонкість та ясність його гри».

Юрій Єгоров помер у віці 33 років від захворювань, пов'язаних зі СНІДом.

Connections

This figure has 2 connections in the art history graph.