Юрій Шапорін
Юрій (Георгій) Олександрович Шапорін — видатний композитор, диригент, музичний педагог і громадський діяч. Він народився у Глухові (нині Сумська область, Україна) в родині художника та піаністки. Початкову музичну освіту здобув у дитинстві, навчаючись гри на віолончелі. Вищу освіту розпочав на юридичному факультеті Київського університету, паралельно беручи уроки композиції. Згодом переїхав до Санкт-Петербурга, де закінчив університет і вступив до консерваторії, навчаючись у класах М. Соколова, М. Штейнберга та М. Черепніна. У консерваторські роки сформувався його самобутній стиль, що зазнав впливу російської класичної школи, зокрема М. Римського-Корсакова.
Після закінчення консерваторії у 1918 році Шапорін став активним учасником музичного і театрального життя Петрограда. Разом з О. Блоком, М. Горьким та А. Луначарським він брав участь у створенні Великого драматичного театру (БДТ), де працював музичним керівником і диригентом до 1928 року. Композитор створив музику до численних вистав за творами класиків та сучасників, співпрацюючи також з Ленінградським театром драми ім. Пушкіна. У 1920-х роках він очолював Ленінградське відділення Асоціації сучасної музики, а пізніше обіймав керівні посади у Спілці композиторів СРСР.
З 1936 року композитор мешкав у Москві, а з 1939 року розпочав викладацьку діяльність у Московській консерваторії ім. П. І. Чайковського. Як професор класів інструментовки та композиції, він виховав плеяду видатних музикантів, серед яких Є. Свєтланов, Р. Щедрін та Е. Артем'єв. У роки Другої світової війни Шапорін керував ансамблем червоноармійської пісні і танцю, а також створив симфонічні сюїти на основі своєї музики до історичних фільмів «Мінін і Пожарський», «Суворов» та «Кутузов».
Творчий стиль Шапоріна поєднує високий патріотичний пафос, масштабність художніх рішень та витончений ліризм. Важливе місце у його доробку займають великі вокально-симфонічні полотна: симфонія-кантата «На полі Куликовому», ораторії «Сказання про битву за Руську землю» та «Доки шуліці кружляти?». Однією з найвідоміших робіт майстра стала опера «Декабристи», над якою він працював понад тридцять років — розпочавши у 1920 році, він завершив її лише у 1953 році. Також композитор залишив значний спадок у жанрі камерної вокальної музики, створивши цикли романсів на вірші О. Пушкіна, О. Блока та інших поетів.
У повоєнні роки Юрій Шапорін приділяв багато уваги громадській діяльності та музичній критиці, був секретарем Спілки композиторів СРСР та членом Радянського Комітету захисту миру. За свої досягнення був удостоєний звання Народного артиста СРСР та трьох Сталінських премій. Композитор помер 9 грудня 1966 року в Москві і був похований на Новодівичому цвинтарі.
Connections
This figure has 2 connections in the art history graph.